-
Новини медицини
Став відомий вплив пандемії COVID-19 на смертність з інших причин
-
Новини медицини
Дослідження генів плаценти розкриває вплив штучного запліднення на розвиток дітей
-
Новини медицини
Вакцину проти малярії можуть доставляти самі комарі
-
Новини медицини
Новий підхід до самодіагностики ВПЛ може поліпшити скринінг раку шийки матки
-
Новини медицини
Сире молоко може бути джерелом зараження грипом
All news
Аденома простати treatment
Аденома простати (гіперплазія передміхурової залози) — це розростання тканин залози. Причиною цього є фізіологічне зниження тестостерону. Цей стан зустрічається у 20% пацієнтів у віці 40 років і у 70% пацієнтів у віці 80 років.
Гіперплазія передміхурової залози є доброякісною, однак, 80% випадків раку передміхурової залози виникло саме з аденоми передміхурової залози.
Цей стан часто може бути безсимптомним, навіть у разі гіперплазії великого розміру. Прояви гіперплазії передміхурової залози відчувають лише:
- 26% серед пацієнтів віком від 50 до 60 років;
- 33% серед пацієнтів віком від 60 до 70 років;
- 41% серед пацієнтів віком від 70 до 80 років;
- 46% серед пацієнтів старше 80 років.
Пацієнти Медтур рекомендують клініки для лікування аденоми простати:
Лікарі з лікування аденоми простати
Поширені запитання
- Необхідність докласти зусиль для сечовипускання;
- Тонкий струмінь сечі;
- Відчуття неповного спорожнення сечового міхура,
- Часті позиви до сечовипускання;
- Збільшення передміхурової залози в об’ємі;
- Позиви до сечовипускання в нічний час;
- Зменшення ерекції;
- Іноді нетримання сечі.
Виділяють три основні стадії:
- На першій стадії спостерігається невелике почастішання сечовипускання переважно в нічний час і млявість струменя сечі. Як правило, чоловіки не звертають великої уваги на зміну стану здоров’я на цій стадії. Тривалість цього періоду індивідуальна, може становити від року до 10-12 років.
- На другій стадії спостерігаються всі перераховані вище симптоми. У цей час зазвичай пацієнти звертаються до лікаря за діагностикою та лікуванням. На пізньому етапі другої стадії може проявлятися відчуттям печіння під час сечовипускання і в надлобковій ділянці, біль у попереку.
- На третій стадії присутнє нетримання сечі, і вона виділяється мимоволі, що призводить до необхідності використання сечоприймача. Виникає рідко.
- Найнебезпечніше – перехід у рак передміхурової залози – ймовірність цього становить 20%;
- Цистит;
- Дивертикуліт сечового міхура (поява випинань у стінці сечового міхура);
- Гостра затримка сечі;
- Утворення каменів у сечовому міхурі;
- У рідкісних випадках розвиток ниркової недостатності.
Абсолютно ні. Гіперплазія передміхурової залози – це збільшення передміхурової залози в об’ємі, яке рано чи пізно розвивається практично в усіх чоловіків за винятком поодиноких випадків. Дійсно, з цього стану може виникнути рак, тому в жодному разі не можна нехтувати профілактичними візитами до лікаря і здачею аналізу на простатспецифічний антиген.
Але, при цьому більше половини випадків аденоми передміхурової залози протікають повністю безсимптомно, а решту можна легко і швидко вилікувати, якщо звернутися по медичну допомогу на ранніх стадіях.
- Головна причина —це наявність установки да Вінчі. На жаль, без робота да Вінчі неможливо досягти таких показників покращення ерекції та підвищення тонусу сечового міхура, як під час робот-асистованої хірургії.
Можливості реабілітації після операції. Також пов’язані з можливістю проведення операції на роботі да Вінчі, але також пов’язані і з підходом до хірургічних пацієнтів за кордоном. - Звичайний час госпіталізації до двох днів, реабілітаційні заходи до тижня. Після цього пацієнт повертається до звичайного життя без больового синдрому та урологічних симптомів.
- Наявність сучасних методів, таких як кріотерапія, мікрохвильова коагуляція і трансуретральна голчаста абляція, які дозволяють провести операцію видалення аденоми передміхурової залози у максимально нетравматичний спосіб за невеликих розмірів аденоми.
Які види діагностики гіперплазії передміхурової залози
- Клінічна. Наявність двох і більше симптомів дозволяє припустити наявність гіперплазії передміхурової залози,
Пальцеве дослідження передміхурової залози – допомагає зрозуміти, чи немає в залозі щільніших ділянок, які можуть бути ознаками раку передміхурової залози та означатимуть, що подальше обстеження слід передати онкологу; - УЗД. Для діагностики гіперплазії передміхурової залози використовується переважно трансректальне УЗД. Його використання може бути неприємним, однак, цей метод дозволяє дати точну оцінку передміхуровій залозі, ступеню гіперплазії та небезпеки з точки зору злоякісного переродження. Іноді гіперплазію передміхурової залози можна оцінити і за допомогою абдомінального УЗД, але це стосується вже відносно пізніх стадій гіперплазії;
- Загальний аналіз сечі для розуміння, чи є ознаки циститу,
Урофлоуметрія – дослідження, яке показує швидкість потоку сечі. Досвідчені лікарі використовують цей метод для того, щоб дізнатися, наскільки аденома передміхурової залози звужує сечові протоки; - Контрастна пієлографія – внутрішньовенно вводять контраст і виконують рентгенівський знімок нирок і сечових шляхів, що виходять із них, цей метод використовують для оцінки прохідності сечових шляхів;
- Цистоскопія — визначення прохідності уретри і стану сечового міхура за допомогою введення спеціального приладу – цистоскопа в порожнину сечового міхура;
- Уродинамічне обстеження – визначення об’ємної швидкості сечі за допомогою введення в сечовий міхур і пряму кишку спеціальних датчиків тиску і приладу під назвою урофлорометр. У сечовий міхур вводиться фізіологічний розчин і пацієнту пропонується помочитися на спеціальний прилад – урофлурометр. Це складний і неприємний для пацієнта, але точний метод, що використовується перед пластичними операціями на сфінктері сечового міхура і сечових протоках;
- Аналіз крові на простатспецифічний антиген (PSA) — дозволяє дуже точно визначити наявність раку передміхурової залози;
- Біопсія — береться під час трансректального дослідження за наявності підозрілих на рак утворень передміхурової залози.
Як лікують гіперплазію передміхурової залози в найкращих закордонних клініках
Не всі форми гіперплазії передміхурової залози потребують лікування. Якщо ступінь гіперплазії відповідає віку пацієнта, немає ознак злоякісності, і якість життя пацієнта не страждає, медична допомога в цьому питанні обмежується регулярними оглядами в уролога.
Безопераційне лікування гіперплазії передміхурової залози
На ранніх стадіях захворювання можливе медикаментозне лікування. Не існує ліків, спрямованих безпосередньо на лікування гіперплазії передміхурової залози, проте такі препарати, як альфа-блокатори та інгібітори 5-альфа-редуктази, сприяють розслабленню гладких м’язів простати та сечового міхура і зменшенню симптомів.
Хірургічне лікування гіперплазії передміхурової залози
Найчастіше й найефективніше – це оперативне лікування. Може проводитися за допомогою відкритої або лапароскопічної операції – ці методи можуть застосовуватися в дуже літніх чоловіків або в разі задавненої форми хвороби, бо можуть мати негативний вплив на ерекцію.
Сучасні методи лікування гіперплазії передміхурової залози
- Трансуретральна резекція — золотий стандарт у видаленні передміхурової залози. Досвідчений хірург зарубіжної клініки виконує процедуру ендоскопічним доступом через уретру без розрізів, що практично не викликає больового синдрому. Зникнення симптомів гіперплазії передміхурової залози відбувається через 1-2 дні після операції. Найкращі результати в плані збереження потенції та відновлення функцій (тонус сечового міхура, відсутність фіброзних змін у сечових шляхах) дають операції на роботі да Вінчі.
- Гольмієво-лазерна енуклеація передміхурової залози (HoLEP). Видалення патологічних тканин передміхурової залози за допомогою лазера. Під дією лазера тканини фрагментуються, після чого видаляються спеціальним модератором. Застосовується для безопераційного видалення передміхурової залози великих розмірів.
- Емболізація передміхурової артерії — склеювання артерій, щоб тканини, які їх оточують, не могли рости і розвиватися. Застосовується рідко, за неможливості видалити всі патологічні тканини і необхідності зменшити симптоми одночасно.
Опубліковано:
Оновлено:
